Громадські роботи як кримінальне покарання

Формування в сучасній Україні правової держави відбувається на основі нових економічних відносин, що обумовлюють необхідність внесення змін до основних напрямків діяльності держави і суспільства у сфері подолання злочинності. У зв’язку з цим розширення сфери застосування покарань, що не пов’язані з позбавленням волі, є одним із найважливіших завдань кримінальної політики держави. Реакція держави на злочин повинна бути, з одного боку, невідворотною, а з іншого – доцільною, тобто вона не повинна призводити до необґрунтованого широкого обмеження прав і законних інтересів громадян.

Громадські роботи, як вид кримінального покарання полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.37 Кримінально-виконавчого кодексу України – засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання.

Старобільським районним судом упродовж 2018 року  до громадських робіт засуджено 16 осіб.

Кримінальним законодавством України встановлено, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт,  вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України  – ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, яка передбачає покарання до шести місяців арешту або до трьох років обмеження волі.

Якщо засуджений відмовляється від виконання вимог вироку, він намагається уникнути кримінальної відповідальності, наполегливо не бажає стати на шлях виправлення. У разі ухилення від покарання соціальна справедливість не відновлена, оскільки внаслідок своєї поведінки засуджений проявив себе з більш негативної сторони. Така поведінка засудженого представляє собою серйозну перешкоду для реалізації принципу справедливості і досягнення цілей покарання.

 

 

 

 

О.С. Стародубцева, прокурор Старобільської місцевої прокуратури

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *