Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами

17 лютого у Краматорську відбувся форум “Конституційний процес в Україні: відкритий діалог з громадянами”, це фінальний 10-тий форум із серії форумів щодо змін до Конституції.

Заходи відбулись у Львові, Житомирі, Черкасах, Запоріжжі, Києві, Тернополі, Ужгороді, Одесі та Харкові. До обговорення конституційного процесу долучилося понад 900 учасників. Серед них місцеві активісти, науковці, лідери та активісти громадських організацій, політичних партій, молодіжних організацій, народні депутати України, депутати місцевих рад, журналісти.

Форум у Краматорську почався з проведення пресконференції в якій взяли участь:

– Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ (ЦППР)

– Олександр Марусяк, к.ю.н., експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР)

– Олександра Гліжинська, виконавча директорка, Інституту “Республіка”

Учасники пресконференції зазначили, що конституційні зміни мають базуватися на концепції конституційної реформи, мають бути напрацьованими у відкритому режимі з широкими публічними обговореннями. Також, було зазначено, що конституційні зміни щодо децентралізації повинні готуватися в пакеті з іншими численними законодавчими актами, які комплексно регулюватимуть питання устрою держави, організації влади на місцях та функціональні особистості взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

На початку форуму Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ (ЦППР) та Олександр Марусяк, к.ю.н. експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР) розповіли про тенденції конституційних змін за роки незалежності, нові ініціативи змін до Конституції від офісу президента та детальніше окреслили зміни щодо адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування.

Форум продовжився панельною дискусією, де запрошені гості спілкувалися щодо ініційованих змін до Конституції. Модератором дискусії виступила Юлія Кириченко. До дискусії долучилися спікери, які представляють політичні партії, експертне середовище:

  • Олександр Марусяк, к.ю.н., експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР)
  • Олександра Гліжинська, виконавча директорка, Інституту “Республіка”
  • Денис Гартвіг, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР)
  • Віталій Жеганський, керівник Дніпропетровської обласної територіальної організації, політична партія “Голос”
  • Валерій Власенко, депутат Краматорської міської ради, політична партія “Європейська Солідарність”
  • Представники від “Батьківщини Молодої” (м. Краматорськ)

Представники політичних партій окреслили свої позиції щодо ініційованих президентом змін, а також спільно з експертами наголосили на важливості відкритого діалогу та необхідності консультацій щодо стратегічних змін у державі – розробки політик, реформ, важливих законопроєктів.

Олександра Гліжинська, виконавча директорка, Інституту “Республіка” під час панельної дискусії зазначила, що подібні обговорення дозволяють уникнути популізму в рішеннях: “В Україні люди часто думають про те, як відкликати народних депутатів (стосується законопроєкту №1017), як їх покарати, а не про те як з Верховної Ради зробити більш ефективний інститут. Наприклад, питання кнопкодавства вирішується простою сенсорною кнопкою і рішення зменшує витрати із бюджету. Якщо (потенційно відкликати нардепа через кнопкодавство) то в такому разі потрібно створювати комісію, переобирати депутата, а це навантаження на бюджет і непотрібні дії, які відвертають увагу від більш важливих питань – розробки законопроєктів, їх аналізу, представницьких функції депутатів і т.д” – підсумувала Олександра Гліжинська.

Завершенням форуму стала групова робота, де учасники працювали у форматі світового кафе та визначали як покращити запропоновані президентом зміни. Ось деякі з пропозицій учасників:

  • Описати механізми утворення областей, округів (стосується законопроєкту №2598 щодо частини адміністративно-територіального устрою).
  • Законопроєкт №2598 (місцеве самоврядування) потрібно доопрацювати. Роль префекта не визначена. Даний орган буде перевірчим чи виконавчим? Окрім того може йти дублювання повноважень, обласних адміністрацій.
  • Зменшення кількості народних депутатів до 300 (стосується законопроєкту №1017) не є доцільним, бо відсутній перепис населення та відсутня методологія розрахунку (чому саме 300?).

Наразі Інститут “Республіка” та Центр політико-правових реформ аналізує усі результати форумів та невдовзі надішле пропозиції учасників Фракціям ВРУ на розгляд.

Поділитися цією новиною в соціальних мережах:
Print this page
Print
Share on LinkedIn
Linkedin
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *