Думаємо разом, обираємо кращих

ХХІ сторіччя. В Америці вчені синтезують людські органи для пересадки та рятування життів. Їхні космічні апарати досягають далеких планет та космічних тіл, обстежують їх, передають на Землю цінну інформацію. В Японії все більше використовуються кібер-роботи в побуті, будуються екологічно чисті міста, середня тривалість життя жителів цієї країни складає майже 90 років. Європа хизується демократією та демонструє чудеса дипломатії та миролюбства. Жителі літнього віку з цих країн, вийшовши на пенсію, розпочинають нове життя, подорожують по усьому світу. У Північній Кореї, в якій давно встановлено диктаторський комуністичний режим, лише жителі міст мають телевізор, по якому показують лише виступи Кім Чен Ина. Жителі сіл, як при комунізмі, живуть в загальних бараках та їдять траву. Жителі Австралії, Канади, Норвегії, Швейцарії просто живуть та радіють життю, і вважаються найщасливішими жителями планети.

В Росії народ хизується кількістю проданої зброї, нафти, газу. Володіючи майже шостою частиною Землі, велика частка населення не має елементарних побутових зручностей, закуповує продукти харчування. Росія – країна, в якій смертність перевищує народжуваність. Влада Росії захоплює чужі землі, дозволяє армії воювати на чужій території.

А в Україні йде війна… Війна Росії з Україною, Росії з Америкою, війна олігархів, які через свої телеканали, продажні газети та корумпованих чиновників зомбують і використовують народ у своїх цілях, війна світоглядів, війна минулого з майбутнім.

Росія обстрілює наші землі, знищила нашу промисловість. Америка обіцяє допомогу, як вона допомогла встати з колін Чехії, Словакії, Угорщині, Румунії, Східній Німеччині, Південній Кореї, країнам Прибалтики та іншим. Помірковані «буржуїни» вважають, що краще, коли сусід заможній та, як наслідок цього, прогнозований. Так жити безпечніше! Але допомога допомогою, та й самим необхідно також змінюватись, щоб допомога ззовні була ефективною.
В Україні люди хочуть жити мирно, працювати на землі, вирощувати дерева та квіти, радіти дітям, новому життю.

В Центральній та Західній Україні громади об’єднуються та чекають інвестицій.

В Луганській області неспокій, розруха в головах, у житті мільйонів людей, зруйнована промисловість.

Наші сусіди – марківчани, міловчани визнали Росію державою-агресором. Марківчани, біловодчани мають молокозаводи. Сусіднє Білокуракіне – це маленька східна Швейцарія. Там чисто і красиво. Сватівчани вважають себе українцями, сватівські діти мають безліч дитячих сучасних майданчиків. Один – прямо у дворі мерії!

А що у нас? Район потопає в амброзії, закриваються підприємства, пенсіонери збираються на політичні ток-шоу, радіють прибраним кладовищам. Інформаційний простір просякнутий злобою, ненавистю до усього нового завдяки місцевій газеті та її засновнику. Молодь подалась у найми в пошуках заробітку на прожиття. Владний провулок Кірова перегороджено гратами, щоб народ не заважав. А ще десять років тому назад тут був вільний прохід, адже це – вулиця! Для усіх! Куди дивиться міліція? Чому вулицю перегороджено? Скрізь місця для парковок дорогих європейських авто, а місця дитячим майданчикам немає!

Неодноразово чула від так званих «вахтовиків-заробітчан», що вони вдячні Путіну за роботу, хороші заробітки. Газопроводці, які сприймають світ через газову трубу, і собі хочуть бути росіянами, бо саме Росія надає їм можливість працювати, як вони вважають. Та не Росія надає їм можливість заробітку, а Європа, яка потребує та використовує той газ!

Як послухати любителів «руського мира» про «благодетельство» Росії, то може скластись враження, що у нас тут живуть багаті, заможні люди. Виходить, ця «вахта» продовжується вже майже 25 років, то маючи добрі заробітки, можна було б будувати гарне житло. Та де воно? Погляньте навколо – розруха, майже нічого не будується, не оновлюється. Так де оті великі «путінські» заробітки? В той же час в Західній Україні дійсно заробітчани, які працюють в Європі, мають гарні житла, красиві подвір’я, сади.

Ось таким непривабливим, занехаяним, обезлюднілим лишає після себе і здає, нарешті, стара районна влада Новопсковський, колись процвітаючий район.

Хто візьме на себе відповідальність змінити щось на краще? Кому повірити? Хочеться бачити у владі людей, які хочуть зробити свій край гарною домівкою для своїх дітей та батьків.
Хочеться жити в країні, де громадяни люблять свій гімн, герб і прапор, де поважають владу, хоч і десь не згодні з нею, бо дії влади ніяким чином не повинні принижувати гідність людини, погіршувати її рівень життя. Влада повинна будувати позитивне суспільство, ми повинні знайти тепло, добро в своїх душах та серцях, любов до рідної країни, рідної землі! Ми повинні поважати себе і тоді будуть поважати нас !

Давайте обирати кращих! Українці, вперед! У нас є шанс! Усі на вибори!

С.І. Хомутянська, жителька смт. Новопсков

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *