Нам треба навчитися жити по-новому

Нещодавно декілька моїх добрих знайомих – самодостатніх, освічених, мудрих жінок, не змовляючись, говорили про одне і теж: щось у світі змінилось, але жити стало тривожніше, багато незрозумілого і просто відчувається хаос. Думали разом, що ж відбувається? Наочно, зримо хаосу ніякого нема – будівлі, дерева та так звані дороги на місці. Діти ходять до школи, хто має роботу – працює. Але щось не так! Що?


По-перше, я думаю, стали вільними газети та телерадіо. Це вимога європейської демократії – мати незалежні засоби масової інформації, кожен має вільно висловлювати свою думку. Звісно ця думка, в переважній більшості, має бути все ж таки правдивою, реальною, критика – конструктивною. Водночас, інформація в наш час – це товар, і вона може бути і брехливою, і цинічною, і образливою. Хтось за це отримує кошти, має якісь політичні чи фінансові дивіденди. В часи Януковича майже усі засоби масової інформації були контрольовані, усі керівники були призначені за особливу довіру. Бодай будь-яка інша думка переслідувалась. Ось і був наповнений інформаційний простір надуманим благополуччям, і нам було спокійно. А в цей самий час відбувалися вбивства, насилля, рейдерські захвати підприємств, звільнення з роботи інакомислячих. Тільки про це ніхто не знав!

Мені особисто, за те, що не погодилась піти на мітинг партії регіонів 25 січня 2014 року в 25 градусний мороз та в обідню перерву, – запропонували написати заяву на звільнення. Написала. Не хотіла більше нічого мати спільного з партією, яка довела народ до зубожіння, маючи повну владу на всіх рівнях, говорила неправду, перетворилась в систему, яка працювала сама на себе, і Президент якої виставив себе на посміховисько на увесь світ, не підписавши угоду про асоціацію з ЄС, до якої начебто готував країну.

Тепер нам усім треба жити в багатовекторному інформаційному просторі, вміти фільтрувати інформацію, порівнювати, вишукувати правдиві напрямки. А інформації повно і прямо протилежної, і майже правдивої. Я постійно зараз переглядаю передачі на 112-му каналі. Там часто піднімають для обговорення якусь тему, і що цікаво, можна почути думки різних людей. І всі начебто говорять правильно, а думки прямо протилежні. Такий приклад: одні говорять, що Президент виконує замовлення Путіна, інші, що продався Америці. І ті, і ті, мабуть, праві, бо земна куля не така вже й велика і потрібно знаходити спільну мову з усіма, а коли ще й залежний від грошей, газу, зброї… А нам, простим людям, хочеться по-простому: є проблема – вирішуй, чого чекати? Та в масштабах країни не все так просто, мабуть. На все потрібен час!


Також ми невдоволені боротьбою з корупцією, бо усі знають місцевих корупціонерів. Але недавно почула таку новину, що до місцевих виборів існує заборона на переслідування! Знов-таки вимоги європейців – може самі люди перевиховаються під загрозою потрапити під суд, а також не чіпають нікого, щоб не казали, що переслідують з політичних мотивів, бо що не корупціонер – то регіонал. А може люди самі на виборах відкинуть недостойних. Поки що мене ця теорія задовольняє. Але це до виборів. Що буде після – побачимо. Отже, виборці самі повинні, як під рентгеном, просвітити кандидатів та обрати найкращих з запропонованих
Один раз на п’ять років ми маємо шанс щось і когось змінювати, тому і бігають усі перед народом, вихваляються, а після виборів – забувають свої обіцянки.


Другою причиною нашого неспокою стало, я вважаю, руйнування системи влади, в якій ми жили довгий час. Ми були звичні до хамства, брехні, подвійних стандартів влади. Ми мали знайомих, які могли допомогти вирішити проблему, збирали гроші на всяк випадок. Ми знали, як вести себе з даішником, з лікарем, педагогом, службовцем, щоб допомогли вирішити якусь справу. Багато хто з нас кривив душею, «клеїв дурня», щоб питання скоріше та як-небудь вирішувалось. Тепер від цього треба буде відвикати, я сподіваюсь. Але, одночасно, необхідно і службовцям створити нормальні умови праці, дати достойну заробітну плату.

Та є ще багато громадян, яких система влади задовольняє. Їм хочеться повернення «сильного боса», який і з міліцією на одній нозі, і з прокурором, і з депутатом. Є люди, які, прогнувши спину, заглядаючи в очі начальству, отримують свої «премії» або роблять кар’єру, даючі хабарі. Таким людям легко зламати чиюсь долю, можливо, й нашу з вами.

Будемо сподіватись, що стара система більше не повернеться. Якщо немає системи і «доброго дяді» , то треба жити за законами, по совісті, за неписаними правилами спільного співіснування у одній громаді. А чи зможемо ми? Треба вчитись…

С.І. Хомутянська, жителька с.Новопсков

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *