ГО «Моя Новопсковщина» пропонує до обговорення Проект статуту Новопсковської ОТГ Луганської області, проект нашої малої «Новопсковської конституції»

Новопсковська селищна рада оголосила публічне обговорення статуту Новопсковської об’єднаної територіальної громади, і до 06 .08.2017 року приймає пропозиції та зауваження по даному проекту документу у письмовій формі. Електронна адреса для надання пропозицій та зауважень селищній раді: info@novopskovrada.gov.ua. Проект статуту розміщено на сайті селищної ради та нижче під цим текстом статті, після ознайомлення з вимогами законодавства щодо Статуту, де можна залишити коментарі.

Слід сказати, що Новопсковска ОТГ утворена однією з найперших в Україні в рамках реформи децентралізації та досі не має документу, який регламентує правовідносини громадян у громаді, громадян із  владою та із  зовнішнім середовищем, використання спільного майна, землі та ін. Наявність Статуту громади робить її дієздатною та сильною, адже жителі отримують реальні права та вплив, усвідомлюють свою відповідальність.

Багато громад, які утворились пізніше вже мають свої Статути, а ми лише обговорюємо. Та час, який ми пройшли з початку об’єднання, дав нам можливість підготуватись до цієї важливої та історичної події – обговорення та прийняття Статуту нашої Новопсковської громади, адже Статут – це мала Конституція територіальної громади. Наразі ми маємо можливість, використавши досвід інших громад, прийняти найкращий Статут – Статут Новопсковської об’єднаної громади!

ГО «Моя Новопсковщина» ознайомилась з текстом роекту статуту нашої громади, запропонований селищною радою, та пропонує широке обговорення цього документу та закликає Новопсковську селищну раду більше надавати роз’яснень з цього приводу та ініціювання проведення «круглих столів», громадських слухань. Чим більше людей ознайомиться з текстом цього документу та прийме участь в обговоренні, тим активніша та успішніша  буде наша громада!

Пропонуємо також селищній раді Проект даного документу надрукувати окремим додатком в газеті «Новопсковщина».

 

Спочатку невелике роз’яснення щодо Статуту з інтернет-ресурсів. Згідно з українським законодавством, більшість процедур безпосередньої демократії регулюються на рівні статутів територіальних громад. В деяких територіальних громадах люди бояться, що в результаті об’єднання їх інтереси не будуть враховані органами місцевого самоврядування, а бюджетні кошти будуть нерівномірно розподілені між великими та малими громадами. Також спостерігається спротив громад об’єднанню через побоювання, що влада об’єднаної громади не буде узгоджувати із громадою рішення із землевідведення, побудові виробництв, розташування та діяльності об’єктів соціальної інфраструктури. На сьогодні органи місцевого самоврядування не досягли значного успіху в комунікації зі своїми громадами, тому наївно вважати, що ради об’єднаних громад діаметрально протилежно змінять свої підходи. За цих умов права територіальних громад мають бути нормативно закріплені й гарантовані – як на рівні закону, так і на рівні статутів громад.

Статут територіальної громади

Статут – це мала конституція територіальної громади, яка визначає правовідносини у самій громаді та з зовнішнім середовищем. Статут територіальної громади не може суперечити Конституції України та законам України, прийнятим на її основі.

Реєстрація статуту територіальної громади

Прийняття статуту територіальної громади – це компетенція самої територіальної громади. Статут вступає в силу з моменту його прийняття на загальних зборах громади більшістю голосів.

Територіальна громада не зобов’язана  реєструвати свій статут. Водночас, для реальної дієздатності громади в сучасних вітчизняних умовах, якщо є така можливість, доречно зареєструвати статут територіальної громади або безпосередньо, або через представницький орган, що затвердив статут територіальної громади в якості регламентуючого документа своєї діяльності.

Що регламентує статут територіальної громади?

В статут територіальної громади громадяни-власники можуть внести будь-які норми, що стосуються безпосередньо їхньої власності.

Статут територіальної громади визначає керівні органи територіальної громади – це голова територіальної громади та  виконавчі органи: комітети територіальної громади:  громадських представників, присяжних засідателів, тощо. Статутом територіальної громади визначено склад комітетів та їх повноваження.

Статут територіальної громади також може регламентувати процедуру висловлення недовіри радам, головам рад та окремим депутатам.

Також статут територіальної громади може регламентувати процедуру проведення місцевих референдумів.

Зміни до статуту територіальної громади

Зміни до статуту територіальної громади можуть вноситись за потребою на загальних зборах територіальної громади.

Що повинен містити статут територіальної громади?

Статут територіальної громади – публічного власника Національного багатства України обов’язково повинен передбачати:

  1. Назву національної адміністративно-територіальної одиниці села (селища, міста, району в місті з районним поділом);
  2. Номер Класиіфікації об’єкту адміністративно територіального устрою України адміністративно-територіальної одиниці села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ №__________;
  3. Кадастровий номер земельної ділянки в межах адміністративно-територіальної одиниці села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ №______________ ;
  4. Площа земельної ділянки в межах адміністративно-територіальної одиниці села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ №______________ :
    – площа лісового фонду -________;
    – площа водного плеса __________ ;
    – площа ріллі ____________________ ;
    – площа забудови _______________ ;
    – ________ нафтових (газових) свердловин;
    – ________ кар’єрів
  5. Адреса і індекс розташування юридичної особи публічного права власності Національного багатства України, територіальної громади села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ;
  6. Рішення про інвентаризацію активів, публічного майна на дату 28.10.1990 року і публічних фінансів територіальної громади;
    Особливості реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, що належать територіальній громаді села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУ №______________ розташовані на земельних ділянках та збудовані до 28.10. 1990 року.
    Для проведення державної реєстрації прав публічної власності на нерухоме майно будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на території територіальнои громаді села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ №______________ та закінчені будівництвом до 28 жовтня 1990 року без проведення технічної інвентаризації :
    – оформлення прошитої, прошнурованої, пронумерованої погосподарської книги територіальної громади села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за КОАТУУ №_________ для реєстрації публічної власності комітетом громадських представників__________________________ ;
    – оформлення прошитої, прошнурованої, пронумерованої поземельної книги, територіальної громади села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ №_________
  7. Порядок обліку майна територіальної громади як юридичної особи публічного права власності;
  8. Найменування юридичної особи публічного права власності Національного багатства України, територіальної громади села (селища, міста, району в місті з районним поділом) за класифікаційним кодом КОАТУУ;
  9. Порядок використання та оренди землі і нерухомого майна, що належить територіальній громаді;
  10. Порядок складання статистичної звітності про наявність публічного майна;
  11. Перелік заснованих органів влади, відділів, комітетів (ч.1 ст.11 Закону України про Місцеве Самоврядування) для управління на території територіальної громади;
  12. Порядок формування і організації діяльності рад, визначається Конституцією і статутом територіальної громади (ч.4 ст.10 Закону України про Місцеве Самоврядування);
  13. Процедура і умови відкликання місцевого голови і депутатів, начальників органів влади на території, начальників комунальних підприємств, організацій, установ;
  14. Процедура і умови відкликання районного, обласного голови і депутатів, начальників районних, обласних органів влади на території, начальників районних, обласних комунальних підприємств, організацій, установ у творених територіальною громадою за класифікаційним кодом КОАТУУ №_________;
  15. Порядок люстрації посадових і службових осіб місцевих, районних, обласних органів місцевого самоврядування, що є державними службовцями власних внутрішніх органів утворених територіальною громадою за класифікаційним кодом КОАТУУ №___________;
  16. Перелік громадських комітетів, через які публічний власник територіальна громада за класифікаційним кодом КОАТУУ №________________ здійснює контроль представницьких органів і комунальних підприємств (наприклад, комітет виборців; комітет громадських представників; надзвичайний комітет; комітет присяжних та народних засідателів територіальної громади тощо);
  17. Порядок ведення статистичного обліку громадян України, що тимчасово чи постійно проживають на території територіальної громади;
  18. Порядок внесення громадської ініціативи та порядок оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування з приводу розгляду місцевої ініціативи (п.3 ст.9 Закону України про Місцеве Самоврядування);
  19. Порядок організації громадських слухань;
  20. Порядок проведення загальних зборів (ст.8 Закону України про Місцеве Самоврядування);
  21. Мета і предмет господарської діяльності публічного власника територіальної громади;
  22. Перелік заснованих комунальних підприємств;
  23. Положення про комунальні підприємства, організації, установи, банки публічної власності територіальної громади за класифікаційним кодом КОАТУУ №____________ ;
  24. Рішення про інвентаризацію публічних фінансів територіальної громади;
  25. Положення про цільові фонди;
  26. Положення про організацію діяльності ОСН (органу самоорганізації населення) за місцем проживання;
  27. Заборони, необхідні на території територіальної громади;
  28. Порядок затвердження статуту територіальної громади загальними зборами публічного власника національного багатства України територіальної громади;
  29. Про надання повноважень отримати печатку територіальної громади за класифікаційним кодом КОАТУУ №___________ ;
  30. Про повноваження відкрити рахунки власності територіальної громади за класифікаційним кодом КОАТУУ №________________;
  31. Вказати, що на територіїї територіальної громади не діють закони, що протирічать Конституції України;
  32. Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної в місті ради за рішенням місцевого референдуму, яке може бути порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу (ч.3ст.79 ЗУ «Про місцеве самоврядування»);
  33. Символіка: герб, прапор.
  34. Історія населеного пункту. Пам’ятні дати.

Статут територіальної громади має відповідати таким критеріям:

законність – відповідність чинному законодавству, здатність розвивати його та, по можливості, нівелювати існуючі в ньому правові колізії та прогалини;

політична нейтральність – здатність забезпечувати умови для реалізації сталої, послідовної міської політики незалежно від змін у політичній сфері;

системність – здатність забезпечувати комплексний підхід до регламентації об’єкту регулювання та створення певної цілісності, єдності;

креативність – здатність відтворювати історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції територіальної громади, поєднувати адміністративні та демократичні методи управління;

спадкоємність – здатність зберігати стабільні умови життєдіяльності територіальної громади при обранні представницьких органів нового скликання;

динамізм – здатність своєчасно реагувати на зміни чинного законодавства та трансформаційні процеси в українському суспільстві тощо.

Здійснюючи регуляторний та реформаторський вплив на різні сфери життя територіальної громади міста, статут має виконувати такі основні функції:

легітимну – визначення легітимності територіальної громади та інших суб’єктів місцевого самоврядування;

управлінську – визначення умов для ефективного управління у територіальній громаді;

регуляторну – встановлення загальних норм регулювання взаємин між суб’єктами місцевого самоврядування;

правотворчу – уточнення правового поля діяльності суб’єктів місцевого самоврядування;

інноваційну – забезпечення динаміки розвитку міста відповідно до стратегічного плану, закріплення механізмів інноваційних процесів;

реформаторську – створення передумов для реформування життя;

правоустановчу – визначення прав та обов’язків суб’єктів місцевого самоврядування;

правозахисну – визначення гарантій прав та обов’язків суб’єктів місцевого самоврядування міста, відповідальності та способів їхнього захисту;

етичну – визначення норм та правил взаємин суб’єктів місцевого самоврядування;

відповідність управління – міжнародним стандартам якості.

Рекомендовані права громадян у громаді: 

1) права на задоволення основних потреб та сприятливі умови життя;

2) забезпеченість якісною питною водою;

3) якісне електропостачання;

4) ефективну систему збору, вивезення та переробки сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків у населених пунктах громади;

5) забезпеченість належним транспортним сполученням – як внутрішнім, так і зовнішнім;

6) розгалуженість і якість доріг;

7) освітленість вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби;

8) забезпечення тиші на вулицях та у житлових будинках у нічну пору;

9) ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю; охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха)

10) наявність умов для своєї занятості;

11) доступність та якість медичних послуг відповідно до державних та міжнародних стандартів, доступність та якість заходів для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, продовження активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя.;

12) доступність та якість освітніх послуг відповідно до державних та міжнародних стандартів;

13) ефективну систему надання побутових послуг;

14) доступність та якість мобільного зв’язку та інтернет-мереж;

15) забезпеченість місцями для відпочинку і дозвілля;

16) створення умов для життя дітей, включаючи розваги, освіту, безпеку, захист тощо;

17) забезпеченість закладами культури (бібліотеки, будинки культури, кінотеатри тощо);

18) вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь в межах громади – лісів, берегів рік та озер;

19) вільний доступ та використання публічного простору

20) доступність та якість адміністративних послуг

21) залучення до обговорення програм місцевого розвитку, проектів місцевих бюджетів тощо, у т.ч. через системи прямої електронної демократії (онлайн)

22) інформування про стан  життя громади;

23) проведення незалежних експертиз щодо питань місцевого життя, у т. ч. проектів нормативних актів міської влади тощо.

Особлива увага повинна бути зосереджена на правах дітей та умов для розвитку та осіб з обмеженими фізичними можливостями, частково недієздатними.

 

 

 

 

СТАТУТ НОВОПСКОВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

ПРЕАМБУЛА

Новопсковська селищна рада від імені селищної територіальної громади, всіх мешканців смт Новопсков, сіл Осинове, Ікове, Хворостяне, Тев’яшеве Макартетине, виражаючи волю селищної територіальної громади, прагнучи:

створити правові основи громадської єдності та ефективного управління селищною територіальною громадою,

зберегти для майбутніх поколінь історичні, культурні та природні надбання,

забезпечити достойний рівень комунальних, соціальних, гуманітарних та інших послуг в межах території селищної територіальної громади,

сформувати бережливе ставлення всіх мешканців селищної територіальної громади до власних та колективних ресурсів,

зберегти та посилити місцевий патріотизм,

пам’ятаючи про свою відповідальність перед громадою;

керуючись Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймає цей Статут, як основний правовий акт селищної територіальної громади.

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Загальна характеристика селищної територіальної громади

  1. Новопсковська селищна територіальна громада є об’єднаною територіальною громадою населених пунктів: селища міського типу Новопсков, сіл Осинове, Ікове, Хворостяне, Тев’яшеве Макартетине (далі – територіальна громада).
  2. Адміністративним центром територіальної громади є селище міського типу Новопсков.

 

Стаття 2. Географічне розміщення

  1. Територіальна громада розміщена на півночі Луганської області.
  2. Територіальна громада межує з:
  • Північного сходу – Новорозсошанською громадою;
  • Північного заходу – Білолуцькою громадою;
  • Півночі – Заайдарівською та Рогівською громадами;
  • Сходу – Сичанською громадою;
  • Південного заходу – Закотненською громадою;
  • Півдня – Риб’янцівською громадою;
  • Заходу – Білокуракинською громадою.
  1. Територія громади становить 178,32 квадратних кілометрів.
  2. Чисельність населення станом на 1 січня 2015 року становить 12432 чоловік.

 

Стаття 3. Коротка історія становлення

Благодатна земля Новопсковщини здавна приваблювала до себе. Перші жителі типу неандертальців з’явилися в нашому краї ще в епоху раннього палеоліту, десь 30 тисяч років тому. В пізніші часи тут жили мисливці і рибалки, згодом – землероби і скотарі, далі освоїли край племена кімерійців, скіфів, сарматів, аланів та інших. В середньовіччі край входив до Хазарського каганату.

Назва головної річки краю, Айдару, теж тюркського походження і означає  “біла річка”. Вперше вона згадується в документах від 1503 року.

У середині ХVII ст. в зв’язку з посиленням національно-визвольної боротьби українців проти польсько-шляхетського гніту посилюється і колонізація степів, куди переселялись селяни і козаки. Свої поселення вони називали слободами, так виникає Слобідська Україна. Тоді ж були засновані Білолуцьк, Осинове, Закам’янка (Новопсков), Закотне.

Після повстання К. Булавіна, в якому жителі нашого краю взяли активну участь, землі понад річкою Айдар були передані Острогозькому Слобідському полку; Білолуцьк, Осинове, Закотне, Старобільськ стали його сотенними містечками. В 1765 році за указом цариці Катерини ІІ, яку козаки називали “вража мати”, слобідське козацтво було ліквідоване, починається поступове закріпачення колишніх козаків.

На початок ХХ століття Новопсковщіна – розвинений землеробський край, з поширеними домашніми промислами і ремеслами. Під час першої російської революції 1905 – 1907 рр селяни Новопсковщіни вели стихійну боротьбу проти поміщиків. Уродженці Новопсковщіни брали участь у революційних подіях на флоті: Йосип Хомич Журавльов – в повстанні на броненосці «Потьомкін», Андрій Пилипович Ковальов – у Севастополі під керівництвом П. П. Шмідта.

У 20-х роках господарство швидко оновлювалося, поширювалися різні форми кооперації, з’являлися перші колективні господарства. У 1929 році почалася колективізація. У середині 30-х років сільське господарство поступово налагоджується, істотне значення починають грати МТС, яких на території району було 5.

У 1931 році Новопсков стає районним центром. Життя поступово налагоджувалось, почалась електрифікація села, відкривались побутові майстерні, відкрилась ще одна семирічна школа, яка незабаром була реорганізована в середню. Було розширено лікарню, діяв радіовузол.

Новим випробовуванням стала війна – на фронт пішли близько 14 тис. жителів району, в тому числі багато жінок. Майже половина загинула в боях, багато повернулись інвалідами, 4,5 тис. було мобілізовано на спорудження військових об’єктів. З Новопсковщиною пов’язані біографії 10 Героїв Радянського Союзу.

10 червня 1942 року Новопсковщина була окупована фашистськими військами, окупація тривала до 23 січня 1943 року, вона завдала великих збитків народному господарству району в 761 млн. карбованців, астрономічну по тим часам суму.

Відбудова народного господарства почалась навесні 1943 року і тривала до 1950 року. Довелося пережити і голод 1946-1947рр., та відновлювалась матеріальна база сільського господарства, місцева промисловість, з’явились перші автобусні маршрути.

За післявоєнні роки Новопсковський район став одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Луганській області. З 1956 р. Новопсков став одним з найкрупніших в Україні вузлом магістральних газопроводів.

Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у Луганській області у Новопсковському районі Новопсковська селищна та Осинівська сільська ради рішеннями від 13 липня 2015 року об’єдналися в Новопсковську селищну територіальну громаду з адміністративним центром у селищі міського типу Новопсков, включивши до її складу села Ікове, Макартетине, Осинове, Тев’яшеве та Хворостяне.

Новопсковська селищна територіальна громада – перша об’єднана територіальна громада створена в Україні.

 

Стаття 4. Правова основа Статуту

  1. Статут є основним нормативно-правовим актом у системі локального нормативного регулювання і має вищу юридичну силу стосовно інших актів місцевого самоврядування територіальної громади, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.
  2. Правові акти органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.
  3. Статут відповідає положенням Конституції України, законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.
  4. У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та законам України, указам Президента України та постановам Кабінету Міністрів України діють норми останніх, як актів більш вищої юридичної сили.

 

Стаття 5. Принципи здійснення місцевого самоврядування у територіальній громаді

  1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 6. Об’єднання та асоціації

  1. Новопсковська селищна рада (далі – Рада) з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.
  2. Принципи, форми, механізми співробітництва територіальних громад, його стимулювання, фінансування та контролю визначаються законом.
  3. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану територіальну громаду.
  4.  Рада, селищний голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад (муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій.
  5. Рада може входити в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання – добровільні неприбуткові об’єднання, створені органами місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сприяння місцевому та регіональному розвитку.

 

Стаття 7. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями

  1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах територіальної громади.
  2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції ради не допускається.

 

Стаття 8. Добросусідство

  1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.
  2. Жителі, підприємства, установи, організації громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідні кроки для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.
  3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.

 

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 9. Система місцевого самоврядування у громаді

  1. Система місцевого самоврядування у громаді включає: територіальну громаду, селищну раду, виконавчі органи селищної ради, старост, органи самоорганізації населення.
  2. Носієм права місцевого самоврядування є Новопсковська селищна територіальна громада, яка включає усіх жителів населених пунктів, що входять до складу територіальної громади.
  3. В адміністративно-територіальних одиницях за рішенням ради можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів селищної ради, віддалені робочі місця.
  4. В адміністративно-територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів селищної ради та відповідними ресурсами.
  5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.
  6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, підзаконними нормативно-правовими актами, цим статутом, рішеннями селищної ради, виконавчого комітету, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.

Стаття 10. Територіальна громада

  1. Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада. Вона може вирішувати на території громади будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до питань місцевого значення, за винятком тих, які, відповідно до принципу субсидіарності, вирішуються органами місцевого самоврядування районного та обласного територіальних рівнів.
  2. Територіальна громада здійснює своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

 

Стаття 11. Члени територіальної громади

  1. 1. Членами територіальної громади є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання», інших актів законодавства України зареєстрували своє місце проживання в населених пунктах громади.

 

Стаття 12. Права членів територіальної громади

  1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:

1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;

2) на надання якісних адміністративних, публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;

3) бути присутніми на засіданнях селищної ради відповідно до кількості місць у залі для цього передбачених;

4) контролювати діяльність селищної ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;

5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної ради її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами селищної ради;

6) одержувати копії правових актів селищної ради, виконкому та селищного голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації діяльності апарату ради та її виконавчих органів;

7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам селищної ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

8) на персональний прийом посадовими особами селищної ради та її виконавчих органів;

9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;

10) ініціювати проведення громадських робіт, толок з упорядкування території громади;

11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів, яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;

12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

  1. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.
  2. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.

Стаття 13. Обов’язки членів територіальної громади

  1. Члени територіальної громади зобов’язані:

а) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені насадження від забруднень та знищення;

б) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;

в) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами відповідно до рішень селищної ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;

г) виконувати рішення селищної ради, виконавчого комітету, ухвалені відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;

д) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;

є) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх передачу майбутнім поколінням;

ї) дотримуватись правил благоустрою, забудови, санітарного стану, та інших, що діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці громади;

ж) виховувати своїх дітей на принципах патріотизму, любові до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих  традицій, дотримання здорового способу життя.

  1. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.
  2. Невиконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень (покарань) в порядку, визначеному законами України.

 

Стаття 14. Єдність прав і обов’язків

  1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.
  2. Територіальна громада безпосередньо та через створені нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.
  3. Територіальна громада заохочує своїх членів до активної участі в управління громадою та її розвитку.

 

Стаття 15. Формами участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

  1. Формами участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

– місцеві вибори;

– місцевий референдум;

– загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання;

– громадські слухання;

– місцеві ініціативи;

– органи самоорганізації населення;

– електронні петиції;

– консультативно-дорадчі органи (громадські ради);

– інші не заборонені законом форми безпосередньої участі членів територіальної

громади у вирішенні питань місцевого значення, встановлені рішенням Ради.

  

Стаття 16. Місцеві вибори

  1. Повноправні члени Територіальної громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування беруть участь у вільних виборах:

– селищного голови;

– депутатів селищної ради;

– старост.

  1. Основні засади, організація і порядок проведення місцевих виборів встановлюється законодавством України.

 

Стаття 17. Місцевий референдум

  1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
  2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
  3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
  4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.
  5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

 

Стаття 18. Загальні збори

  1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – Збори) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.
  2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місцевого самоврядування та законності.
  3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності селищною радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації населення відповідно до компетенції.
  4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та цим Статутом.

 

Стаття 19. Види зборів громадян за місцем проживання

  1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.
  2. На території ради можуть проводиться такі види зборівіз такими нормами представництва:

1) Збори усієї територіальної громади з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від десяти будинків індивідуальної забудови;

2) Збори селища – з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від п’яти будинків індивідуальної забудови;

3) Збори села – з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника – від п’яти будинків індивідуальної забудови;

4) Збори вулиці/вулиць: не менш трьох представників від багатоквартирного будинку та не менш одного – від трьох будинків індивідуальної забудови;

5) Збори будинку/будинків багатоповерхової забудови: не менше одного представника з кожної квартири багатоквартирного будинку/будинків.

 

Стаття 20. Участь у зборах

  1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли вісімнадцятирічного віку, не визнані судом недієздатними та на законних підставах тимчасово або постійно проживають в межах територіальної громади або відповідної її частини.
  2. Участь уповноваженого представника виконавчого комітету селищної ради у роботі Зборів є обов’язковою.
  3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати участь у зборах з правом слова, не впливають на кворум та не беруть участі в голосуванні.

 

Стаття 21. Суб’єкти права ініціювання Зборів

  1. Суб’єктами права ініціювання Зборів (далі – Ініціатор) у порядку, визначеному цим Статутом можуть бути:

1) Ініціативна група у складі не менше п’яти членів територіальної громади, які відповідають вимогам, визначеним ч.1. статті 20 цього Статуту;

2) місцевий осередок політичної партії чи громадська організація, легалізовані на території ради відповідно до законодавства;

3) група депутатів селищної ради у складі не менше семи депутатів ради – для зборів територіальної громади, та не менше трьох депутатів для зборів населених пунктів, що входять до складу громади;

4) органи самоорганізації населення;

5) виконавчий комітет ради;

6) селищний голова.

 

Стаття 22. Ініціювання Зборів

  1. Збори, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.
  2. Ініціатори, визначені у п.п. 1)-4) частини 1 статті 21 не пізніш як за 15 днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі – повідомлення) у формі:

1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) – якщо Ініціаторами є члени територіальної громади чи окремих її частин;

2) заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до компетенції – якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок політичної партії;

3) заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом з протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів – якщо Ініціатором є група депутатів ради.

  1. У повідомленні зазначаються:

1) вид Зборів відповідно до цього Статуту;

2) порядок денний Зборів;

3) пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;

4) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.

  1. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання Зборів нечинними, а ухвалених рішень – такими, що не мають юридичних наслідків.
  2. Повідомлення реєструється у встановленому порядку як вхідний документ.
  3. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення на вимогу Ініціаторів організовується їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками виконавчого комітету ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється скликання Зборів, на предмет її вирішення радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
  4. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:

1) Ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи у порядку, визначеному у Статуті (якщо Ініціатором є члени територіальної громади чи окремих її частин);

2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи, якщо Ініціатором є зазначені у пп. 2-4) частини 1 статті 21 цього Статуту.

  1. Секретар ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про мінімальну кількість підписів, що їх необхідно зібрати для ініціювання Зборів, а також видає зразок підписного листа встановленої форми (ДОДАТОК 2. «Підписний лист на підтримку ініціативи проведення  загальних зборів громадян за місцем проживання» ).

 

Стаття 23. Підтримка ініціативи проведення Зборів

  1. Підтримка ініціативи проведення зборів від суб’єктів, визначених п. 1. частини 1 статті 21 цього Статуту здійснюється шляхом збору підписів членів територіальної громади.
  2. Підписний лист повинен містити такі дані:

1) вид та порядок денний Зборів;

2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.

  1. На підтримку ініціативи Ініціатори повинні зібрати підписи членів територіальної громади чи відповідних її частин у кількості не менше:

1) 10% підписів членів громади, від загальної кількості всіх членів громади для Зборів  усієї територіальної громади;

2) 10% підписів членів окремого населеного пункту, від загальної кількості членів громади зареєстрованих в такому населеному пункті для Зборів у окремому селі, селищі;

3) 15% для Зборів жителів вулиці/вулиць;

  1. Для Зборів жителів багатоквартирного будинку/будинків кількість підписів визначається виходячи із кількості квартир у будинку і становить не менше однієї третьої від їх кількості.
  2. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
  3. Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
  4. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для виправлення помилок чи збору підписів.
  5. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про проведення Зборів.
  6. У разі неможливості організувати проведення Зборів у визначений в письмовому повідомленні Ініціатора термін селищний голова може запропонувати Ініціатору інший час чи місце проведення Зборів. Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціатора, про що оформляється відповідний протокол, який підписують уповноважені представники Ініціатора та селищний голова.

 

Стаття 24. Підготовка зборів

  1. Впродовж трьох днів після прийняття головою рішення про проведення зборів секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок денний Зборів та письмово повідомляє про це Ініціатора. Оголошення про проведення Зборів розміщуються на інформаційному стенді селищної ради та у місці проведення Зборів.
  2. Секретар селищної ради відповідає за організаційне, матеріальне та технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за запрошення на Збори осіб, визначених відповідно до ч. 4 цієї статті.
  3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.
  4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому ради, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також готує доповіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи місцевих актів (їх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.

 

Стаття 25. Повноваження і порядок проведення Зборів

  1. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної громади, проведення спільних громадських робіт, самооподаткування для вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної одиниці, визначеної цим статутом.
  2. Перед проведенням Зборів складають список учасників, де зазначають їхні прізвище та ім’я, рік народження, домашню адресу.
  3. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш як 35 % від кількості представників, визначених відповідно до ч.2 статті 19.
  4. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути селищний голова або секретар ради.
  5. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень органу місцевого самоврядування.
  6. Не допускається розгляд Зборами та прийняття рішень із питань, не внесених до порядку денного Ініціатором і про які не було повідомлено учасників Зборів у порядку, визначеному цим Статутом.
  7. Голова Зборів на основі регламенту Зборів:

1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;

2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;

3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування;

  1. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.
  2. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з головою Зборів.
  3. Органи і посадові особи місцевого самоврядування мають право виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорюються на Зборах.
  4. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має містити дані про Ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їх персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг Зборів, результати розгляду питань тощо. Реєстраційний лист учасників Зборів додається до протоколу Зборів.
  5. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник протоколу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу залишається у Ініціатора.
  6. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді селищної ради та у місці проведення Зборів.

 

Стаття 26. Рішення Зборів

  1. Проекти рішень Зборів виконавчий комітет ради, або Ініціатор Зборів можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим способом з метою ознайомлення громадськості.
  2. Якщо рішення стосуються самоорганізації, самооподаткування, громадських робіт, тощо, то в самому рішенні визначається порядок його реалізації.
  3. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається Зборами.
  4. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до протоколу Зборів.
  5. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів та оприлюднюється у в спосіб, визначений у протоколі Зборів, а також будь-якими іншими прийнятними способами.
  6. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на селищного голову та Ініціатора Зборів.

 

Стаття 27. Реалізація рішень Зборів

  1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.
  2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.
  3. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні повідомити про це вмотивованою письмовою заявою селищного голову, раду та Ініціатора.
  4. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути запрошені представники Ініціатора.
  5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно до порядку, визначеного самим рішенням і виконуються членами територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці добровільно.

 

Стаття 28. Громадські слухання

  1. Громадські слухання- це зустрічі членів територіальної громади з депутатами та посадовими особами селищної ради з метою порушення актуальних питань, що належать до відання місцевого самоврядування, ознайомлення з позицією місцевої влади з цих питань та надання пропозицій і зауважень.
  2. Участь депутатів, старост і посадових осіб селищної ради та її виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є обов’язковою.
  3. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.
  4. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати будь-який дієздатний член територіальної громади, який має право голосу на місцевих виборах.
  5. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду селищною радою та її виконавчим комітетом і мають для них рекомендаційний характер.
  6. Громадські слухання не можуть провадитися з:

1) питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;

2) питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять політичний характер;

3) питань, що суперечать чинному законодавству.

  1. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
  2. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій території провадяться не раніше як через три місяці після провадження попередніх.
  3. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.
  4. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів усієї територіальної громади, або таких її частин:

1) мешканців окремих населених пунктів;

2)  мешканців декількох (не менше двох) вулиць;

3) мешканців  мікрорайонів, кварталів.

 

Стаття 29. Ініціювання громадських слухань

  1. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань (далі – Ініціатори) є:

1) члени територіальної громади у кількості:

– не менш як 500 осіб – для слухань з питань усієї територіальної громади

– не менш як 50 осіб – для слухань з питань, які стосуються окремих населених пунктів громади.

2) декілька громадських організацій (не менше двох), що діють на території громади;

3) орган самоорганізації населення;

4) група депутатів селищної ради у складі не менш як сім депутатів;

5) постійна комісія селищної ради;

6) виконавчий комітет селищної ради;

7) селищний голова.

  1. У випадку, коли Ініціаторами громадських слухань є члени територіальної громади, з їх числа формується Ініціативна група в кількості не менше десяти осіб.

 

Стаття 30. Оформлення ініціативи

  1. Громадські слухання, Ініціатором яких є селищний голова чи виконавчий комітет, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.
  2. Ініціатори, визначені пп. 1) – 6) ч. 1 статті 29 подають до селищної ради письмове повідомлення про ініціативу проведення громадських слухань (далі – повідомлення, ініціатива) у формі:

1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) – якщо Ініціаторами є члени територіальної громади;

2) спільного листа керівників громадських організацій з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленими відповідно до компетенції – якщо Ініціатором є декілька громадських організацій;

3) листа керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом із протоколу засідання цього органу – якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів – якщо Ініціатором є група депутатів селищної ради;

5) листа керівника постійної комісії селищної ради з доданим витягом з протоколу засідання комісії – якщо Ініціатором є постійна комісія селищної ради.

  1. У повідомленні зазначаються:

1) проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;

2) територія, якої стосується проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;

3) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.

  1. Секретар селищної ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ.
  2. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення на вимогу Ініціаторів організовується їх зустріч з селищним головою та відповідальними працівниками селищної ради для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється провадження громадських слухань, на предмет її вирішення селищною радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
  3. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:

1) ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи, якщо Ініціаторами слухань є члени територіальної громади чи окремих її частин);

2) селищний голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи (якщо Ініціаторами слухань є інші суб’єкти, зазначені у пп. 1) – 6). ч. 1 статті 29 цього положення).

  1. Секретар селищної ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про кількість підписів, що їх необхідно зібрати відповідно, а також видає їм зразок підписного листа встановленої форми (Додаток 1. «Підписний лист  на підтримку ініціативи проведення громадських слухань з питань»).

 

Стаття 31. Підписний лист

  1. Підписний лист повинен містити такі дані:

1) перелік питань, що виносяться на громадські слухання;

2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.

  1. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до селищної ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.

Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.

  1. Секретар селищної ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для збору підписів.
  2. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи селищний голова приймає рішення про реєстрацію ініціативи проведення громадських слухань.
  3. Якщо селищний голова за наявності підстав, визначених цим Статутом, не прийняв рішення про реєстрацію ініціативи, Ініціатор має право самостійно оголосити про провадження громадських слухань, підготувати та провести їх у порядку, встановленому цим Статутом. У такому разі Ініціатор є одноосібним виконавцем усіх наступних заходів, передбачених цим Статутом.
  4. Рішення про реєстрацію ініціативи секретар селищної ради доводить до відома Ініціатора впродовж трьох календарних днів.

 

Стаття 32. Підготовка громадських слухань

  1. Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи секретар ради за погодженням з Ініціатором затверджує план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.
  2. План проведення заходів з організації та провадження громадських слухань повинен передбачати:

1) створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;

2) створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що виносяться на громадські слухання;

3) календарний план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.

  1. Дорадчий комітет у кількості 5-10 осіб створюється розпорядженням селищного голови у складі:

1) представників виконкому селищної ради, у тому числі посадової особи, яка відповідає за організацію підготовки та проведення громадських слухань;

2) представників Ініціатора громадських слухань;

3) депутатів селищної ради;

4) представників громадських організацій (за згодою).

  1. Дорадчий комітет забезпечує підготовку проектів рекомендацій з питань, що виносяться на громадські слухання, та підготовку матеріалів для учасників слухань. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора громадських слухань.
  2. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається самим комітетом.
  3. За рекомендацією дорадчого комітету розпорядженням селищного голови для підготовки експертних висновків з питань, які виносяться на громадські слухання, може бути утворено одну чи кілька експертних груп.
  4. Органи і посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідну інформацію та матеріали.
  5. Рішення та рекомендації дорадчого комітету оприлюднюються у тому ж порядку, що і рішення селищної ради.
  6. Організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення громадських слухань, у тому числі діяльності дорадчого комітету та експертних груп здійснюється виконавчими органами селищної ради. Фінансові витрати, пов’язані з їх підготовкою та проведенням, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Стаття 33. Проведення громадських слухань

  1. З урахуванням строків, встановлених цим Статутом, громадські слухання мають бути проведені у термін, що не перевищує двох місяців з дня реєстрації ініціативи щодо їх проведення. Слухання можуть бути відкладені на вимогу Ініціаторів, однак не більш як ще на один місяць.
  2. Час та місце проведення громадських слухань визначаються розпорядженням селищного голови після узгодження з дорадчим комітетом.
  3. Про час та місце проведення громадських слухань повідомляють не пізніш трьох днів до їхнього проведеення шляхом оголошення в доступних для громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
  4. Проводить громадські слухання головуючий, яким є голова дорадчого комітету.
  5. На громадських слуханнях приймається регламент роботи, який обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань, доповідь від дорадчого комітету, виступи від експертних груп.
  6. Під час громадських слухань не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до їх порядку денного.
  7. Усі пропозиції учасників заносяться до протоколу громадських слухань, за ведення якого відповідає секретар слухань.
  8. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа, яку обирають учасники громадських слухань.
  9. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час роботи дорадчого комітету. При цьому головуючий має право перервати виступ, який не стосується теми слухань.
  10. За наявності різних проектів рекомендацій з одного й того ж питання з метою визначення рівня їх підтримки може провадитися рейтингове голосування, у якому беруть участь ті учасники слухань, що проживають на відповідній території, якої стосується це питання.

Стаття 34. Документування та правові наслідки

  1. Протокол громадських слухань готується головуючим та секретарем громадських слухань і подається секретарю ради не пізніш трьох робочих днів після їх провадження.
  2. Протокол громадських слухань повинен містити:

1) тему, час і місце провадження слухань;

2) пропозиції дорадчого комітету;

3) кількість учасників громадських слухань, у т.ч. тих, що проживають на території, якої стосується питання, що було предметом рейтингового голосування;

4) пропозиції (рекомендації), що їх висловлювали учасники слухань;

5) результати рейтингового голосування за наявності різних проектів пропозицій (рекомендацій).

  1. Протокол громадських слухань готують у трьох примірниках, один з яких передається на зберігання секретарю ради, другий – представнику Ініціатора, третій – вивішується на інформаційному стенді селищної ради для ознайомлення.
  2. Пропозиції (рекомендації) громадських слухань підлягають розгляду на найближчій сесії ради або на найближчому засіданні виконкому ради.
  3. Пропозиції (рекомендації) за результатами провадження громадських слухань підлягають обнародуванню у встановленому регламентом ради порядку протягом тижня з дня їх розгляду.
  4. Рада може прийняти окреме рішення за результатами провадження громадських слухань.

 

Стаття 35. Місцеві ініціативи

  1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади безпосередньо внести на розгляд селищної ради проект рішення з будь-якого питання, що належить до компетенції селищної ради.
  2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:

1) питання, що не належать до компетенції ради;

2) питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;

3) питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції селищної ради.

 

Стаття 36. Внесення місцевої ініціативи

  1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної громади, що мають право голосу на місцевих виборах.
  2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про місцеву ініціативу (далі – заява), написаної у довільній формі. До заяви додаються:

1) протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи, контактного телефону та адреси для листування;

2) список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;

3) проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи, підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.

  1. Протягом 15 календарних днів після отримання заяви селищний голова може відхилити заяву лише у випадку її невідповідності вимогам п.п. 1-2) частини першої цієї статті. Відхилення заяви може бути оскаржене в суді.
  2. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів, зазначених у п.п. 1-2) частини першої цієї статті.
  3. Секретар ради провадить необхідні консультації з представниками ініціативної групи та сприяє належному оформленню заяви і приведенню проекту рішення ради у відповідності до вимог регламенту ради.

 

Стаття 37. Попередній розгляд місцевої ініціативи

  1. Проект рішення ради, поданий ініціативною групою, як місцева ініціатива передається секретарем ради на попередній розгляд виконавчим органом ради та комісіями ради.
  2. До консультацій на будь-якому етапі розгляду ініціативи на вимогу ініціативної групи можуть бути залучені сторонні фахівці.
  3. Протягом двох місяців з дня подання заяви рада може:

1) Розглянути та прийняти на сесійному засіданні рішення, яким повністю задовольняються вимоги (вирішуються питання), що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту набуття чинності зазначеним рішенням.

2) Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, рада може самостійно на власний розсуд сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої ініціативи.

  1. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не прийняла рішення по суті місцевої ініціативи, ініціативна група впродовж перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура розгляду місцевою ініціативи – завершеною.
  2. Ініціативна група може на будь-якому етапі розгляду місцевої ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для припинення процедури розгляду ініціативи.

 

Стаття 38. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи

  1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою у підписних листах встановленої форми (Додаток 3. «Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи»» ).
  2. Для внесення місцевої ініціативи на розгляд ради ініціативна група має зібрати на підтримку не менше 300 підписів членів територіальної громади.
  3. Оригінали підписних листів повинні бути передані до ради до закінчення третього (визначається при ухваленні статуту) місяця з дня подання заяви.
  4. Усі видатки, пов’язані із збиранням підписів, покладаються на ініціативну групу.
  5. Протягом десяти перших днів четвертого місяця з дня подання заяви секретар ради провадить перевірку підписних листів і, у разі їхньої відповідності вимогам частини 2 цієї статті, скликає позачергову спеціальну сесію ради (далі – сесія), або включає розгляд місцевої ініціативи до порядку денного чергової сесії ради, якщо така запланована у строки, що задовольняють вимогам Статуту.

 

Стаття 39. Розгляд проекту місцевої ініціативи селищною радою

  1. Сесія з розгляду місцевої ініціативи має відбутися не пізніш як на десятий день п’ятого місяця з дня подання заяви про цю ініціативу.
  2. Не пізніш як за десять днів до сесії рада повідомляє територіальну громаду про час і місце її проведення та про суть місцевої ініціативи (у формулюванні ініціативної групи) шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
  3. Ініціативна група має право самостійно поширювати матеріали про суть місцевої ініціативи та хід її розгляду.
  4. Засідання сесії ради, на якому розглядається питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, проводиться у відкритому режимі, із забезпеченням можливості участі у цьому засіданні всіх членів ініціативної групи на умовах, які передбачені регламентом ради для депутатів ради.
  5. З основною доповіддю по суті місцевої ініціативи виступає уповноважений ініціативною групою представник.
  6. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, приймаються поіменним голосуванням.
  7. Витяг з протоколу сесії ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, засвідчений у встановленому порядку, у тридцятиденний термін надається секретарем ради голові ініціативної групи.
  8. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, обнародується радою шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
  9. Нова місцева ініціатива з питання, що вже було предметом місцевої ініціативи, може бути внесена на розгляд ради не раніш як через рік з моменту завершення процедури розгляду радою попередньої ініціативи з того самого питання.
  10. У випадку незгоди з рішенням ради по суті місцевої ініціативи ініціативна група може оскаржити його у порядку, визначеному законодавством, або розпочати процедуру місцевого референдуму з питань, що були предметом ініціативи, відповідно до чинного законодавства України.

 

Стаття 40. Органи самоорганізації населення

  1. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, у вирішенні окремих питань місцевого значення.
  2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, сільські, селищні комітети.
  3. Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

 

Стаття 41. Створення органу самоорганізації населення

  1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить жителям громади, що проживають на території населених пунктів, що входять до складу громади або жителів окремих вулиць в межах вказаних населених пунктів, які реалізують її в порядку визначеному законом «Про органи самоорганізації населення».
  2. Селищна рада може прийняти типове положення про органи самоорганізації населення у Новопсковській територіальній громаді та визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки діяльності таких органів.

 

Стаття 42. Діяльність органів самоорганізації населення

  1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх повноважень законом та рішенням селищної ради і не замінюють собою органи місцевого самоврядування громади.
  2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття, благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.
  3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють діяльності органів самоорганізації населення.

Стаття 43.  Електронна петиція

  1. Електронна петиція – форма колективного звернення членів територіальної громади до голови громади та ради громади з пропозицією розглянути та вирішити певне питання, що належить до їх компетенції.
  2. Подання електронної петиції здійснюється через офіційний сайт селищної ради.
  3. Ініціатор подання електронної петиції формулює її зміст, вказує свої прізвище, ім‘я, по-батькові, дату та рік народження, адресу проживання, телефон та адресу електронної пошти.
  4. Відповідальний за адміністрування сайту громади, протягом не більше двох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» і розміщає її на сайті у відповідному розділі.
  5. У разі не відповідності електронної петиції вимогам статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» про це повідомляється ініціатору петиції з посиланням на норми, яким не відповідає петиція.

 

Стаття 44. Підтримка електронної петиції

  1. Електронна петиція вважається підтриманою за умови, коли її підтримали своїми підписами на сайті громади не менше 100 осіб протягом 60 календарних днів від дати розміщення петиції на сайті.
  2. У разі виконання умов частини 1 цієї статті, відповідальний за адміністрування сайту, передає петицію селищному голові для розгляду. Повідомлення про початок розгляду електронної петиції розміщується на сайті не пізніше двох днів після завершення збору підписів.
  3. У разі, якщо петиція не зібрала необхідної підтримки членів громади, вона знімається із сайту громади і передається селищному голові, як звернення громадян для розгляду в загальному порядку.

 

Стаття 45. Розгляд електронної петиції

  1. Процедура розгляду електронної петиції адресованої селищній раді, здійснюється відповідно до порядку розгляду електронної петиції, адресованої Новопсковській селищній раді, затвердженому рішенням селищної ради.

 

Стаття 46. Консультативно-дорадчі органи (громадські ради)

  1. За розпорядженням селищного голови можуть створюватись консультативно-дорадчі органи при селищному голові (громадські ради, дорадчі комітети, інші), до яких входять представники інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення.
  2. Персональний склад консультативно-дорадчих органів затверджується селищним, головою за поданнями інститутів громадянського суспільства, органів самоорганізації населення.
  3. Основним завданням консультативно-дорадчих органів є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб, вдосконалення системи муніципального управління та стратегічного планування.
  4. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів регламентується відповідними положеннями, які затверджуються селищним головою.
  5. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативно-дорадчих органів здійснюється апаратом Ради.

 

Стаття 47. Селищна рада 

Селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну Громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України, цим Статутом.

Порядок формування, компетенція і організація діяльності ради визначаються Конституцією України, законами України, а також цим Статутом.

Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється радою. Питання чисельності працівників, штатний розклад, порядок їх роботи, а також розмір заробітної плати погоджується рішенням селищної ради.

 

Стаття 48. Селищний  голова

Селищний  голова  (далі по тексту – Голова) є головною посадовою особою громади та здійснює свої повноваження на постійній основі.

Голова головує на засіданнях селищної ради, очолює її виконавчий комітет та організує його роботу.

Голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, відповідальним перед селищню радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом селищної ради повноважень органів виконавчої влади – підконтрольним органам виконавчої влади.

Повноваження та функції Голови визначаються в законі та цьому Статуті.

Повноваження Голови, вважаються достроково припиненими у випадках передбачених законом.

У разі дострокового припинення повноважень Голови відповідні позачергові місцеві вибори призначаються згідно закону.

 

Стаття 49. Виконавчий комітет селищної ради

Виконавчий комітет селищної ради (далі – виконавчий комітет) є виконавчим органом, який утворюється радою на строк її повноважень. Селищна рада за пропозицією Голови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету селищної ради.

Виконавчий комітет селищної ради утворюється у складі відповідно Голови, заступника (заступників) Голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Повноваження, функції та порядок діяльності виконавчих комітетів встановлюється законом та цим Статутом.

 

Стаття 50. Староста

Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», староста обирається в населених пунктах, які не є адміністративним центром об’єднаної громади. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування.

Старостою може бути лише член територіальної громади населеного пункту, де його призначають старостою.

Повноваження старости:

1) представляє інтереси жителів Громади у виконавчих органах селищної  ради та є членом її виконавчого комітету;

2) сприяє жителям Громади  у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування об’єднаної громади;

3) бере участь у підготовці проекту бюджету об’єднаної територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного селища або Громади;

4) вносить пропозиції до виконавчого комітету селищної  ради з питань діяльності на території відповідного села виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб;

5) староста має доступ до всієї інформації пов’язаної із діяльністю Громади, об’єднаної територіальної громади. Рада об’єднаної територіальної громади може делегувати старості будь-які повноваження пов’язані із територіальною громадою, яку він представляє;

6) староста має право пропонувати внесення змін до бюджету об’єднаної територіальної громади;

7) може подавати до виконавчого комітету об’єднаної територіальної громади питання про необхідність проведення інвентаризації землі територіальної громади, яку він представляє;

8) здійснює інші повноваження, визначені Положенням про старосту.

Положення про старосту затверджується селищною радою об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости.

Староста обирається в порядку, визначеному законом та цим Статутом.

Староста є членом виконавчого комітету Ради об’єднаної територіальної громади за посадою.

Повноваження старости можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень чи здійснив корупційне діяння, припинив своє членство у Громаді через зміну місця проживання. Повноваження старости можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму, рішенням Загальних зборів, яке подається до Ради об’єднаної територіальної громади, яка звільняє старосту та обирає нового, відповідно до положень закону та цього Статуту.

 

Стаття 51. Інші виконавчі органи місцевої ради

Селищна  рада в межах затверджених нею структури і штатів може створювати інші виконавчі органи.

Виконавчі органи місцевої ради є підзвітними і підконтрольними Громаді, місцевій раді та підпорядкованими її виконавчому комітету і Голові.

Керівники інших виконавчих органів селищної  ради призначаються на посаду і звільняються з посади Головою. Положення про інші виконавчі органи селищної ради затверджується селищною радою.

 

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Стаття 52. Матеріальна основа місцевого самоврядування

  1. Територіальна громада на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується та розпоряджається своєю комунальною власністю (далі: комунальна власність). Внутрішні громади суб’єктами права комунальної власності виступати не можуть.
  2. До комунальної власності територіальної громади належить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти. Спадщина на території громади, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.
  3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади з метою зміцнення її економічної основи, поліпшення якості обслуговування населення можуть на договірних засадах формувати спільну (комунальну) власність з іншими територіальними громадами району і області.

 

Стаття 53. Право на землю

  1. До комунальної власності Територіальної громади належать усі землі в просторових межах громади, крім земель приватної та державної власності. Територіальна громада, в разі необхідності, може набувати у свою комунальну власність також земельні ділянки поза межами території громади.
  2. Набуття територіальною громадою права на земельні ділянки, передача земельних ділянок з комунальної власності у державну, передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.
  3. Реалізація права власності на землю і права користування землею на території громади здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

 

Стаття 54. Комунальні підприємства

  1. Органи місцевого самоврядування територіальної громади у межах повноважень, визначених законами України та цим Статутом, та з метою забезпечення потреб членів територіальної громади у послугах, можуть створювати комунальні підприємства, установи, організації .
  2. Власником усіх комунальних суб’єктів господарювання є територіальна громада в цілому.
  3. Статути (положення) комунальних суб’єктів господарювання, зміни до них затверджує Рада, вона приймає рішення у випадках порушення цих статутів (положень), визначає основні напрями діяльності комунальних підприємств, установ, організацій, порядок використання їхнього прибутку.
  4. З керівником комунального підприємства, установи, організації селищний Голова укладає контракт. Рішення про звільнення керівників підприємств, установ, організацій (розірвання контракту) приймає Рада за поданням селищного Голови. Керівник комунального підприємства, установи та організації щороку звітує на сесії Ради про виконання функціональних обов’язків, фінансово-господарську діяльність підприємства, збереження та ефективне використання майна.
  5. При встановленні розміру частки прибутку, яка зараховується до місцевого бюджету, Рада керується принципом мінімального втручання у господарську діяльність комунального підприємства.
  6. Територіальна громада не несе відповідальності за зобов’язаннями комунального підприємства, а комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями територіальної громади.
  7. Реорганізація або ліквідація комунального підприємства здійснюється за рішенням Ради.

 

Стаття 55. Фінансова основа місцевого самоврядування територіальної Громади

  1. Фінансовою основою місцевого самоврядування територіальної громади є сукупність місцевих фінансових ресурсів, за допомогою яких забезпечується реалізація власних завдань та функцій місцевого самоврядування, а також виконання делегованих повноважень на території громади.
  2. Фінансову основу місцевого самоврядування територіальної громади складають:

1) кошти місцевого бюджету, у тому числі:

– надходження від місцевих податків та зборів;

– кошти, отримані від приватизації об’єктів комунальної власності територіальної громади та продажу земельних ділянок, інших об’єктів комунальної власності;

– трансфертні надходження до місцевого бюджету, передані територіальній громаді відповідно до чинного законодавства України;

– кошти, отримані від діяльності на фондовому ринку, від розміщення цінних паперів і позик;

– інші надходження;

2) кошти підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, у тому числі розміщених за межами територіальної громади;

3) доходи від корпоративних прав підприємств, установ та організацій, засновником яких є Рада;

4) інші фінансові ресурси.

  1. Рада в межах, визначених чинним законодавством, може створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності територіальної громади, розміщувати кошти, що належать територіальній громаді, в банках, інших суб’єктів права власності.
  2. Територіальна громада може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування місцевих, регіональних або загальнодержавних програм, що реалізуються на території громади.
  3. З метою залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації проектів соціальної, культурно-духовної, оздоровчої, екологічної спрямованості, а також для вирішення актуальних проблем розвитку територіальної громади та її населених пунктів органи місцевого самоврядування сприяють благодійності на користь територіальної громади.
  4. Будь-яка фінансова діяльність органів місцевого самоврядування територіальної громади є відкритою і доступною для громадського контролю в установленому законом і цим Статутом порядку.

 

Стаття 56. Місцевий бюджет

  1. Порядок складання, розгляду, затвердження, виконання та звітності бюджету територіальної громади встановлюється бюджетним законодавством України.
  2. Текст місцевого бюджету розміщується на веб-сайті територіальної громади для загального доступу.
  3. Виконання місцевого бюджету забезпечують виконавчі органи Ради. Кошти місцевого бюджету спрямовуються на утримання об’єктів бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування територіальної громади, комунальних служб, соціального обслуговування членів територіальної громади, сплати видатків по місцевих позиках тощо.
  4. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку громади та її населених пунктів відповідно до напрямів інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов’язаних із соціально-економічним розвитком громади.
  5. Голова забезпечує оприлюднення звіту про виконання місцевого бюджету громади не пізніше 1 березня року, що настає за звітним на веб-сайті територіальної громади.
  6. Рада має право здійснювати внутрішні запозичення до місцевого бюджету відповідно до чинного законодавства України.
  7. Органи місцевого самоврядування територіальної громади зобов’язані вести активну роботу з відстоювання її інтересів при розробці проектів загальнодержавних, регіональних програм соціально-економічного, культурного розвитку, що реалізуються на території громади.

 

Стаття 57. Місцеві податки

  1. Рада у межах повноважень визначених законодавством України, щорічно встановлює перелік та ставки місцевих податків і зборів – обов’язкових постійних платежів до місцевого бюджету, що здійснюють фізичні та юридичні особи на території громади відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених Радою та законодавством України. У випадку, коли Рада не прийняла рішення щодо зміни переліку місцевих податків і зборів, їхніх ставок, залишається чинним попередньо прийняте рішення, що затверджує перелік місцевих податків і зборів та їхні ставки.
  2. Рішення ради в сфері місцевих податків і зборів базуються на таких принципах:

1) забезпечення стабільних надходжень до місцевого бюджету для виконання завдань та повноважень місцевого самоврядування;

2) створення сприятливих умов для ведення бізнесу на території громади, зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні його ефективності;

3) врахування економічного та соціального стану платників місцевих податків і зборів;

4) відповідності витрат на адміністрування податків і зборів доходам, які вони приносять.

  1. За рішенням загальних зборів членів територіальної громади можуть вводитися місцеві збори на основі добровільного самооподаткування членів Територіальної громади, які мешкають на відповідній частині її території .
  2. Рада може надавати окремим категоріям юридичних та фізичних осіб пільги зі сплати місцевих податків і зборів відповідно до норм чинного законодавства.

 

Стаття 58. Стратегія розвитку громади

  1. Селищна рада організовує розроблення, обговорення та приймає стратегію розвитку громади на довгостроковий до 10 років період.
  2. При розробленні стратегії розвитку громади враховуються положення цього статуту щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів територіальної громади.
  3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі науковців, підприємців, активістів громади, громадських та інших неприбуткових організацій.
  4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його розглядом селищної ради проходить обов’язкову процедуру обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього статуту селищним головою, чи іншими суб’єктами, визначеними статутом, якщо селищний голова не забезпечує проведення такого обговорення.
  5. Стратегія розвитку громади готується таким чином аби забезпечити збалансований розвиток усіх населених пунктів громади, не допустити руйнування навколишнього природного середовища та має враховувати положення стратегії розвитку Луганської області та інших планувальних документів, ухвалених на обласному/районному рівнях.

 

Стаття 59. Містобудівна документація

  1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади, планування територіального та економічного розвитку у територіальній громаді затверджуються містобудівна документація, визначена законодавством України.
  2. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий орган селищної ради забезпечує доступ жителів територіальної громади до містобудівної документації.

 

РОЗДІЛ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЗА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 60. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед Громадою.

Вони періодично, але не менш як один раз на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед Громадою про свою діяльність.

Громада в будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію України, закони України, обмежують права й свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень або вчиняють корупційні діяння.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним законодавством.

  

Стаття 61. Контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування

Контроль за діяльністю селищної ради, депутатів, селищного голови, старости здійснюють громадські організації, органи самоорганізації населення, що діють на території громади чи безпосередньо члени Громади.

Вказані суб’єкти можуть використовувати такі способи контролю:

  • аналіз інформації, що має знаходитися у відкритому доступі, згідно норм цього Статуту та законодавства України;
  • надсилання інформаційних запитів з приводу будь-яких питань місцевого самоврядування;
  • ініціювання звіту будь-якого представника органів місцевого самоврядування на Загальних зборах Громади;
  • створення інспекцій з контролю за рішенням Загальних зборів Громади;
  • ініціювання та проведення Громадських слухань;
  • здійснення інших незаборонених дій, які спрямовані на боротьбу з корупцією органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
  • здійснення інших незаборонених законом контрольних дій.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади, Загальним Зборам громади.

Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується відповідно до рішення суду.

Спори про захист порушених прав та інтересів юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

 

РОЗДІЛ 5. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ

 

Стаття 65. Символіка громади

  1. Символіка громади складається з герба громади, прапора, штандарта селищного голови, гасла, гімна громади.
  2. Символіка громади використовується разом із державною символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, святах громади.
  3. Символіка підлягає реєстрації відповідно до чинного законодавства

 

Стаття 66. Порядок використання символіки

  1. Герб та прапор громади є обов’язковими атрибутами при проведенні сесій селищної ради і мають розміщуватись у сесійному залі ради.
  2. Герб громади розміщується на офіційних табличках будов де розміщуються органи місцевого самоврядування та комунальні установи громади, а також на усіх в’їздах на територію громади.
  3. Герб громади розміщується на офіційних бланках документів селищної ради.
  4. Прапор громади вивішується на будинку селищної ради поряд із державним прапором України зліва від нього, при цьому прапор громади не може бути більшим за розміром від державного прапора.
  5. Штандарт селищного голови розміщується в місцях офіційної присутності селищного голови: в робочому кабінеті, сесії ради, урочистих та офіційних заходах.
  6. Порядок використання символіки громади іншими суб’єктами визначається окремим рішенням селищної ради.

 

Стаття 67. Свята територіальної громади (визначні події, фестивалі)

  1. Головним святом територіальної громади є День громади, який відзначається щорічно в _____________.
  2. За рішенням селищної ради можуть встановлюватись інші свята територіальної громади, відкриватись фестивалі, карнавали, традиційні народні гуляння.

 

Стаття 68. Знаки пошани громади

  1. У територіальній громаді встановлюються такі знаки пошани/відзнаки:

1) надання звання – почесний громадянин Новопсковської громади;

2) занесення на Дошку пошани;

3) нагородження Почесною грамотою селищного голови;

  1. Селищна рада може встановлювати інші відзнаки за особливі заслуги у сфері благодійництва, підтримання санітарної чистоти.

 

Стаття 69. Почесний громадянин Новопсковської громади

  1. Звання – «Почесний громадянин ____» надається рішенням селищної ради членам територіальної громади, людям, які довгий час працювали у громаді і внесли найбільший внесок у її розвиток, сприяли вирішенню складних проблем в інтересах усієї громади.
  2. Надання звання супроводжується врученням спеціального посвідчення «Почесний громадянин Новопсковської громади», що здійснюється один раз на рік – в День громади.
  3. Почесний громадянин Новопсковської громади має право на позачерговий прийом посадовими особами органів місцевого самоврядування територіальної громади, бути присутнім на сесіях ради, запрошується на День громади.

 

РОЗДІЛ 6.ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ

 

Стаття 70. Внесення змін до статуту

  1. Внесення змін до статуту здійснюється селищною радою за ініціативою не менш як однієї третини депутатів від складу ради, або місцевої ініціативи, реалізованої відповідно до вимог цього статуту.
  2. Про включення до порядку денного сесії ради питання про внесення змін до статуту за ініціативою депутатів ради повідомляється жителям громади шляхом розміщення оголошень в приміщенні ради та у найбільш відвідуваних місцях населених пунктів не пізніше, як за один місяць до його розгляду.
  3. Протягом місяця від дати оголошення жителі громади можуть обговорювати ці зміни, вносити до них зміни чи виступити про зміни відповідно до процедур, визначених цим статутом.
  4. Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції, скасування статуту ухвалюється селищною радою відповідно до Регламенту ради та закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 71. Набуття чинності статуту

  1. Статут набуває чинності з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.
  2. Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будь-якими фізичними та юридичними особами.
  3. Оригінальний примірник статуту зберігається у селищній раді.

 

Стаття 72. Тлумачення статуту

  1. Тлумачення статуту здійснюється селищною радою, прийняттям рішення.
  2. Підготовку проекту рішення про тлумачення норми статуту здійснює комісія селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики залучаючи до підготовки юристів, експертів у сфері правового регулювання у статуті, що потребує тлумачення.

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ

на підтримку ініціативи проведення громадських слухань з питань

_________________________________________________________________________________

(перелік питань)

 

№ з/п

Прізвище, ім’я,

по батькові

Рік
народження
Домашня адреса Підпис

Дата

підписання

 

Всього підписів у підписному листі: _____ (_______________________________________).

Справжність підписів засвідчую:

Член ініціативної групи ________________ ________________________________

                                                   (підпис)                       (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ

на підтримку ініціативи проведення
загальних зборів громадян за місцем проживання

_________________________________________________________________________________________________ 

(вид зборів та порядок денний)

 

№ з/п

Прізвище, ім’я,

по батькові

Рік
народження
Домашня адреса Підпис Дата

підписання

 

Всього підписів у підписному листі: _____ (_______________________________________).

Справжність підписів засвідчую:

Член ініціативної групи ________________ ________________________________

                                       (підпис)                      (прізвище та ініціали)

 

 

  

 

ДОДАТОК 3

 

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ

на підтримку місцевої ініціативи

________________________________________________________________________________________________ 

(назва Проекту Рішення Ради)

 

№ № з/п Прізвище, ім’я,

по батькові

Рік
народження
Домашня адреса Підпис Дата

підписання

 

Всього підписів у підписному листі: _____ (_______________________________________).

Справжність підписів засвідчую:

Член ініціативної групи ________________ ________________________________

                                                                 (підпис)                   (прізвище та ініціали

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *