Медична реформа. Автономізація медичних закладів

ГО «Моя Новопсковщина»  в рамках проекту «Сприяння дієвому громадському контролю за діяльністю Новопсковського РТМО», який реалізовується за підтримки  міжнародного фонду «Відродження», надає підбірку матеріалів щодо майбутньої реформи як первинної, так і вторинної медицини. Ці матеріали взяті  з  офіційного веб-сайту  Міністерства охорони здоров’я України.

З 06 листопада 2017 року вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», яким запроваджується так звана «автономізація медичних закладів», перетворення їх на некомерційні комунальні підприємства. «Автономія» в перекладі означає самостійний, незалежний.

За словами спеціалістів цей закон не дасть можливість громаді втратити контроль над майном громади, адже забороняється його приватизація, а буде здійснюватись лише оптимізація, перепрофілювання, адже в країні існує багато ліжко-місць, але є певні медичні напрямки, які потребують використання цих ліжок для іншої мети: паліативна допомога, хоспіси, реабілітаційні центри та ін.

Суть цих змін – перейти від фінансування ліжко-місця до оплати конкретної медичної послуги конкретного пацієнта.

Закон відкриває широкі можливості для громади й лікарів. Громада братиме участь у виборі керівника, діяльності установи, утворенні Спостережної ради. Медичні працівники теж будуть приймати участь у виборі керівника установи, у фінансуванні та управлінні закладом, формуванні  штату працівників, визначенні розміру заробітної плати. Автономізація закладів охорони здоров’я сприятиме розвитку їх можливостей щодо залучення інших, окрім бюджетних, джерел фінансування, і тим самим посиленню їх фінансово-економічної сталості.

Першими будуть реформуватись Центри первинної медико-соціальної допомоги сімейні лікарі, педіатри, терапевти. Новопсковське РТМО як вторинна медицина буде повністю реформовано з 2020 року.

В першому кварталі 2018 року для реформування Новопсковського центру медико-соціальної допомоги  вже необхідно отримати рішення власника закладу (на сьогодні це Новопсковська районна рада), починати готувати документи по утворенню юридичної особи, передачі майна в оперативне управління. У другому кварталі паралельно йтиме «приписна кампанія», тобто підписання декларацій пацієнта з обраним ним лікарем. З третього кварталу початок фінансування «первинки» за новими правилами, за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Нове фінансування буде здійснювати Національна служба здоров‘я України, з якою необхідно буде укладати контракт. Нереформований заклад первинної медицини не зможе укласти контракт з цією службою, а отже лікарі і пацієнти не зможуть скористатись перевагами нової моделі фінансування закладів.

Лікарі можуть самі здійснювати діяльність на приватній основі і укладати угоди з Національною службою охорони здоров’я за пацієнта, з яким укладено декларацію і якому надається медична послуга. Такий лікар повинен мати обладнане певним чином робоче місце відповідно табелю технічного оснащення, та іншим стандартам, закріпленим законодавством. Такі робочі місця для лікарів первинної ланки зможе забезпечити об’єднана громада, якій виділяються кошти на розвиток охорони здоров’я. І в Новопсковській ОТГ вже йдуть ремонти ФАПів, на черзі їх обладнання.

Кожна підписана угода (декларація) пацієнта з лікарем буде внесена в базу Національної служби здоров’я України. Тому для реформування закладів, сільських амбулаторій, ФАПів важливе комп’ютерне оснащення та інтернет-зв’язок. Комп’ютерне обслуговування пацієнта скасує паперову звітність для лікарів, переведення в електронний формат довідок та рецептів, гарантує пацієнту оплату його лікування, звернення до лікаря.

В Україні вже діють пілотні проекти реформування закладів первинної допомоги. Є вже деякі висновки, напрацьований досвід. Основа та успіх реформи багато залежить від самих медиків. Так, лікарям та медперсоналу треба постійно підвищувати свій професіоналізм, отримувати нові знання, навички. Є потреба у підключенні до системи диспетчерської служби екстренної швидкої допомоги, до приймальних відділень центрів вторинної та третинної ланки медичної допомоги. Потрібне транспортне забезпечення діяльності лікаря.

На сьогодні є ще не усі нормативні документи, необхідні для утворення нового закладу. Не затверджено форму типового контракту з керівником комунального некомерційного підприємства, порядок обрання керівника, відсутнє положення про спостережну раду, опікунську раду.

Отже в районі вже необхідно починати процес реформування медицини. Перш за все з інформування громадян, обговорення, і особливо у колективі медичних працівників. Потрібно, щоб цей процес був відкритим і прозорим. Не можна допустити затягування, адже затримка з підготовкою документів нового закладу призведе до втрати можливостей безкоштовного лікування людей, заробітку лікарів.

Надаємо підбірку матеріалів щодо автономізації медичних закладів.

 

Автономізація лікарень: як відбуватиметься, які переваги надасть медустановам

 

Що таке автономізація лікарень і для чого вона потрібна?

Автономізація передбачає, що лікарні можуть набувати статусу некомерційного комунального підприємства. Наразі лікарні працюють як бюджетні установи за бюджетним законодавством та з вертикальним управлінням. Їх керівники не мають свободи рішень і керуються наказами згори. Перетворення лікарень на комунальні підприємства дозволить розширити права медичних закладів до рівня всіх інших суб’єктів господарювання.

 

Які переваги дає медичному закладу статус некомерційного комунального підприємства?

Перетворення  (реорганізація) медустанов у комунальні некомерційні підприємства сприятиме збільшенню їх самостійності в господарських і управлінських справах, стимулюватиме до поліпшення якості медичних послуг і підвищення економічної ефективності використання активів.

Головні переваги реорганізації:

  • керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу в розпорядженні активами й фінансами, у  формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу;
  • керівник підприємства може самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці персоналу, що допускаються законодавством;
  • фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами;
  • медзаклади мають право мати власний рахунок у будь-якому банку;
  • медзаклади мають право утворювати об’єднання з іншими закладами, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів;
  • медзаклади мають можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.

 

Що отримають пацієнти?

  • Пацієнту більше не доведеться двічі сплачувати за одну медичну послугу з переліку гарантованих державою, перший раз коли він платить податки і другий – коли звертається до лікаря. Завдяки автономізації з закладів охорони здоров’я мають зникнути всі «тіньові» фінансові потоки.
  • Пацієнт сам обиратиме з яким закладом охорони здоров’я буде заключати договори про медичне обслуговування, цим самим створюватимуться умови для розвитку якісної та ефективної системи державних та комунальних закладів охорони здоров’я в країні.
  • Будуть створені громадські наглядові ради при закладах охорони здоров’я. Основним напрямком діяльності цих рад буде громадський контроль за дотриманням прав та забезпеченням безпеки пацієнтів, додержанням етичних принципів і законодавчих вимог здійснення медичного обслуговування закладом охорони здоров’я, також вони будуть мати доступ до фінансово-господарської діяльність закладу охорони здоров’я. Це дозволить уникнути фінансових зловживань з боку керівництва медичного закладу та покращити якість надання медичних послуг пацієнту.

 

Чи може заклад після реорганізації бути приватизованим?

Ні, пряма заборона на приватизацію зазначена в ст.16 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

 

Чи має некомерційне комунальне підприємство самостійно заробляти на своє існування?

Із введенням медреформи в дію медзаклади первинної ланки отримуватимуть фінансування від Національної служби здоров’я згідно з тарифом надання первинної медичної допомоги за кожного пацієнта, який підпише декларацію з лікарем цього закладу. Під час перехідного періоду також буде надаватися фінансування на пацієнтів, які були раніше приписані до лікаря, але ще не уклали з ним декларацію.

З 2020 року медзаклади вторинної і третинної ланки переходитимуть на нову модель фінансування. Лікарні почнуть отримувати фінансування в залежності від об’єму наданих послуг згідно з договором, який вони укладатиметь з НСЗУ. Вартість послуг буде визначатися відповідно до тарифу надання медичних послуг.

 

Чи має таке підприємство право отримувати прибуток і на власний розсуд ним розпоряджатися?

Медзаклади у формі комунальних підприємств є неприбутковими та некомерційними. Мета їх діяльності не пов`язана з отриманням прибутку. Надлишкові кошти медзаклади мають спрямовувати на свій розвиток відповідно до фінансового плану.

 

Чи буде автономізація примусовою?

Закон про автономізацію медичних закладів не ставить жорсткої вимоги по термінах. Але пільговий режим автономізації буде діяти тільки до кінця 2018 року.

 

Хто приймає рішення про перепрофілювання?

Власник. Зазвичай це відповідна місцева рада.

 

Чи змінюються податкові зобов’язання медзакладу після його реорганізації?

Процес перетворення лікарні на некомерційне комунальне підприємство не призводить до виникнення негативних податкових наслідків у вигляді нових пов’язаних з перетворенням податкових зобов’язань. Заклад не буде платником податку на прибуток й податку на нерухомість.

 

Хто розпоряджатиметься майном і коштами лікарні?

Під час автономізації майно передається закладам на правах оперативного управління. Розпоряджається майном закладу його власник – теріторіальна громада через уповноважені органи. Керівник медзакладу може розпоряджатися майном в межах, які будуть визначені статутом цьому закладу.

 

Хто відповідатиме за фінансову і податкову звітність у некомерційних підприємствах?

Питання ефективного керування адміністративними функціями атономного закладу вирішується самим закладом.

 

Чи будуть медзаклади в статусі некомерційних підприємств отримувати пільги на оплату комунальних послуг, на оренду землі?

Щодо орендної плати, то це питання вирішують власники майна: органи місцевого самоврядування. Питання надання пільг на оплату комунальних послуг знаходиться в стадії опрацювання.

 

Як громада зможе контролювати діяльність керівництва лікарні?

Для цього створюються спеціальні органи, спостережні  або наглядові ради. Наразі відповідне положення  про спостережні ради затверджується Кабміном.

Такі ради є обов’язковими для медустанов вторинної і третинної ланки. До них входитимуть представники власника закладу, органів місцевого самоврядування, місцеві депутати, а також представники громадських організацій.

При закладах також можуть створюватися опікунські ради. До їх складу можуть входити меценати, представники громадськості, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери.

 

Чи будуть звільняти працівників?

Трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються, а звільнення під час реорганізації можливе лише у випадку скорочення штату. У процесі реорганізації окремі працівники можуть бути переведені на інші посади, переміщені в інші структурні підрозділи у разі необхідності.

 

Чи можливо повернути заклад в статус бюджетного підприємства?

Місцева рада має право прийняти і таке рішення. Разом з цим повернеться тарифна сітка та всі інші норми, які регулюють діяльність закладів

 

Процедура автономізації медичного закладу передбачає такі дії:

  1. Місцева рада приймає рішення про:

    а) припинення  ЗОЗ-бюджетної установи шляхом перетворення в ЗОЗ-комунальне некомерційне підприємство;

    б) призначення комісії з реорганізації ЗОЗ-установи, голови комісії;

    в) встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до ЗОЗ-установи, що припиняється.

  2. Державному реєстратору подаються документи для реєстрації рішення про припинення юридичної особи шляхом реорганізації, за наслідоком чого вноситься запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
  3. Комісія з реорганізації розглядає вимоги кредиторів ЗОЗ, а також проводить інвентаризацію*.
  4. Комісія розробляє передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань установи, передачу прав та зобов’язань за формою бухгалтерського обліку.
  5. Фінансове управління власника розробляє зміни до бюджетних програм з урахуванням процедури реорганізації ЗОЗ.
  6. Рішенням місцевої ради:

    а) затверджується передавальний акт**;

б) приймається рішення про створення ЗОЗ шляхом реорганізації;

в) затверджується статут.

7. Пакет документів про створення ЗОЗ-комунального некомерційного підприємства та припинення ЗОЗ-бюджетної установи подають державному реєстратору. Якщо все                зроблено правильно, протягом 24 годин з отримання документів державний реєстратор має внести відповідні записи до ЄДР.

8. За необхідності, власник приводить у відповідність систему фінансування закладу.

9. До трудових книжок працівників ЗОЗ вноситься запис про зміну найменування роботодавця у зв’язку із реорганізацією.

10. ЗОЗ-комунальне підприємство оформлює та реєструє право користування об’єктами нерухомості та земельними ділянками, відкриває рахунки в банку та переоформлює рахунки в казначействі.

11. До МОЗ подається заява про оформлення ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики та наркотичними речовинами, прекурсорами (за необхідності).

*- відповідно до закону про автономізацію, до 31 грудня 2018 року:

– Кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов’язанні у такому разі не вимагається;

– Обов’язкова оцінка майна не застосовується.

**- акт також може затверджувати уповноважений виконавчий орган.

 

 

 

ГО «Моя Новопсковщина»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *