ГО “Моя Новопсковщина” відвідала Печеніжинську ОТГ Івано-Франківської області

 

 

В рамках зустрічі з обміну досвідом за фінансової підтримки ПРООН нами  було відвідано Печеніжинську об’єднану територіальну громаду Івано-Франковській області. В громаду об’єднались 8 місцевих рад із загальною кількістю населення 17 552 мешканців. З початку ми завітали до самої ради, познайомились із головою ОТГ та працівниками. У власність громади передано дитячі садочки, шкільні заклади, заклади культури. Печеніжинська ОТГ зіткнулась із труднощами в організаційних питаннях по створенню відділів відповідних напрямків, але сьогодні вже функціонують відділ освіти, культури, вони тісно  взаємодіють з обласними та районними. В школах Печеніжинської ОТГ ведуться ремонти, будуються сучасні спортивні зали, на наших очах директор однієї зі шкіл забирав із селищної ради комп’ютерне обладнання для покращення навчально-виховного процесу. Також в ОТГ вже другий рік функціонує сучасний Центр надання адміністративних послуг, який надає більше 120 послуг населенню. Ще приємно здивувала посада енергоменеджера, який здійснює енергоаудит всіх бюджетних установ громади, це надає можливості порівнювати та відслідковувати витрати на енергоносії. Тобто після енергозберігаючих заходів громада може бачити економію, або прогалини яки треба «залатати». При величезних витратах на енергоносії це є дієвим засобом економії громадських коштів. На території Печеніжинської ОТГ розташовано храми різних конфесій. Самими розповсюдженими є православні церкви Київського патріархату та греко-католицькі церкви. Звичної для нас УПЦ МП взагалі немає. І ця різниця дуже яскраво відчувається, навіть діти, замість звичного привітання, кажуть «Слава Ісусу». Ще є одна особливість: біля осель майже немає парканів, якщо є, то це невеличкі й відкриті загороди. Будинки доволі великі й добротні, є й маленькі хати, але їх менше.

 

 

 

Далі ми поїхали знайомитесь із мешканцями Печеніжинської ОТГ. Перший візит був до майстерні кам’яного саду Олексія Бондаренка. Це талановитий народний майстер. Його роботи знаходяться в колекціях колишніх президентів України та в багатьох областях України. Олексій Бондаренко – людина дуже патріотична, доречі, родом зі східної України.

 

 

Потім ми вирушили до с. Рунгури й завітали до ткалі Марії Стефак. Марія  багато років присвятила улюбленій справі. Вона за допомогою дерев’яного ткацького верстату виробляє домотканий національний одяг та рушники. Щоб зробити одну сорочку, приблизно потрібно три неділі доволі клопіткої  праці.

 

 

Наступний наш візит був до музею “Криївка УПА”.  Це така схованка в землі, дуже добре замаскована, де з навколишніх  сіл ховалися несхильні перед комуно-більшовицькими катами. Схованку непросто було знайти в лісі на горах, та НКВД підкупили місцевого мешканця, і той здав розташування схованки. На тому місті, де розташований був вхід під землю, він залишив відбиток своєї руки на снігу та повідомив про це органи НКВС. Відразу на чотирьох автомобілях окружили криївку та заставили під зброєю місцевих мешканців копати. Поки все це відбувалося, повстанці спалили всі документи, які викривали їх та їх рідних, і покінчили з собою. Де розташований хрест, туди НКВС-івці винесли померлих та позганяли місцевих мешканців. Ось таке горе несла радянська влада Україні.

 

Ось так ми й провели день в Печеніжинській ОТГ. Звісно, неможливо передати тих емоцій, які ми побачили та відчули під час розповіді про криївку. Майстри розповідали про свою роботу, все відбувалось дуже доброзичливо та щиро.

 

 

 

З повагою, ГО «Моя Новопсковщина»

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *