Забезпечення прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення

На превеликий жаль, особи з інвалідністю та маломобільні особи належать до менш захищених верств населення. Тому, захист прав та свобод таких осіб є дуже важливим питанням. Державі та суспільству потрібно закцентувати увагу на забезпеченні їх прав. У Конституції України зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Також, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Якщо говорити про доступ до соціальної інфраструктури, то згідно зі статтею 26 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи та організації зобов’язані створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю (у тому числі осіб з інвалідністю, які використовують засоби пересування та собак-поводирів) до об’єктів фізичного оточення. Власники та виробники транспортних засобів, виробники та замовники інформації (друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації тощо), оператори та провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати надання послуг і виробництво продукту з урахуванням потреб осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 36 вищезазначеного Закону України, матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Органи соціального захисту населення забезпечують відповідно до порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад (далі – Порядок) безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості:

– осіб з інвалідністю усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики;

– ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 3 цього Порядку, для для отримання путівок, особи з інвалідністю повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.

Згідно з п. 5 цього Порядку, путівки видаються органами праці та соціального захисту населення інвалідам відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою N 070/о.

Щодо маломобільних осіб, то деякі приклади забезпечення їх прав зазначені у статті 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Доступність для маломобільних груп населення повинна забезпечуватися:

– фізичною можливістю і зручністю потрапляння та пересування об’єктом, прилеглою територією, отриманням послуг;

– фізичною безпекою при потраплянні на об’єкт та пересуванні на ньому, прилеглою територією, отриманням послуг;

– можливістю вільного отримання інформації про об’єкт та послуги, що надаються;

– вільної навігації (орієнтування) по об’єкту та прилеглою територією (пункт 4.2 розділу 4 ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність  будівель і споруд).

Як висновок, можна зазначити, що для забезпечення прав осіб з інвалідністю та маломобільних осіб потрібне чітке виконання норм чинного законодавства України, внесення актуальних змін до цього законодавства з урахуванням думки таких осіб.

З повагою, Новопсковське бюро правової допомоги Старобільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

тел : 099-743-03-78 – Новопсковське бюро

тел : 0(800)213-103 – гаряча лінія