Абага галимага по-Новопсковські. Про Новопсковську ЗОШ І-ІІІ ст. Частина 2

Наприкінці першого місяця навчання, як і в першого разу, хочу поділитися з вами своїми враженнями та думками про нашу дорогу та рідну Новопсковську школу.

В усі часи школа – це другий дім, домівка знань, місце формування світоглядів та розвитку особистості, громадської свідомості та культури. Місце формування свідомого громадянина та патріота своєї Батьківщини.

Також школа це місце посиленого контролю за виконанням санітарних норм та правил, техніки безпеки та купи інших правил, які повинні виконуватися.

І ось тут починається саме цікаве. Як не дивно, але розклад школи починають складати на початку навчального року, не враховуючи санітарних норм розстановки уроків, і хоча в час комп’ютерних технологій є купа програм зі складня розкладу занять з урахуванням всіх вимог, адміністрація школи чи то не хоче, чи не розуміє всю серйозність вимог санітарних норм до розкладу уроків. Складається враження, що розклад складають під окремих вчителів, яким потрібні навчальні дні без вікон та з методичним днем і байдуже на норми та правила, інтереси дітей та батьків – адже ми при владі, як зробимо – так і буде.

Далі – цікавіше, ніколи не міг би подумати, що оповідання Івана Франка “Грицева шкільна наука” відобразить роботу нашої школи, і ось він перл, в порушення правил, заняття з технологічного обслуговування (простіше кажучи праці) проводяться 9 та 8 клас разом. І це, враховуючи різний рівень підготовки учнів та шкільної програми, зовсім не смутило адміністрацію школи. І так пройде. Навіщо йти та вибивати та доказувати необхідність в додаткових годинах. Краще мовчки робити те, що скажуть. Ну з навчальною частиною розібрались, тут все кепсько.

Далі переходимо до питання чистоти. Згідно санітарних норм, в класах та приміщеннях для занять вологе прибирання проводиться через кожні 3 уроки, але це ж норми на папері, навіщо їх виконувати. Щоб не назвали мене брехуном, спробуйте, пройдіться протягом дня, по школі ніде не проводяться вологі прибирання, ні в класах, ні в коридорах. За весь день я зміг побачити лише техпрацівника, який дає дзвоники, та техпрацівника, яка миє вбиральню в початковій школі. Решта, мабуть, або десь відсиджуються, або зовсім відсутні на роботі. І якщо батьки, а особливо ті, що просили преміювати директора школи за гарне виконання своїх обовʼязків, вважають, що в школі створюють умови для їхнього безпечного перебування, я вас розчарую. Прибирають приміщення раз в день, про миття ламп та протирання пилу в коридорах зовсім і мови не має. От і всі санітарні норми, от і здоровʼя дітей.

Далі освітлення класних кімнат. Як мені пояснили, виконуючи розпорядження директора школи, в усіх класних кімнатах повикручували лампи, таким чином, що горить лише по одній лампі в ряду від стіни, ряд від вікна зовсім не працює, мотивувавши це вимушеною економією лімітів на освітлення. А може адміністрації школи потрібно почати з себе і для початку спробувати посидіти в напівтемному кабінеті та прибрати свої багатокіловатні обігрівачі, а не робити присліпуватими дітей.

І знову мінус в роботі адміністрації. Хто з вас був у шкільному туалеті (в тому, що всередині школи). Особливо на мене така конструкція наводить жах. Це аля СССР-овський загальний “сральник” кабінки без дверей, і якщо сісти, і в цей час хтось зайде, всі твої “прєлєсті” будуть видні всьому коридору веселої дітвори. А як ви вважаєте, в разі опинення в такій ситуації , дитина піде наступного разу в шкільний туалет? І знову турбота про здоровʼя дітей, чи не так. І це навіть не піднімається питання наявності туалетного паперу, який переданий на школу за програмою ЮНІСЕФ в достатній кількості.

Столова – це взагалі своєрідний кладець. Всі батьки хочуть щоб їхня дитина була здорова, а для нормального здоровʼя потрібне нормальне харчування. І з цією надією вони гонять діточок до шкільної столової з надією на якісно приготовані страви з додержанням технологій. А ось тут я вам відкрию невеличкий секрет, – якісно наших дітей ніхто не годує. Молочні каші, какао і решта продуктів, що повинні готуватися із молока, готуються наступним чином: на відро води 5-7 банок сгущеного молока і опля – відро свіженького парного молока. Не вірите, так спитайте, з яким господарством заключений договір на поставку молока. Отримаєте відповідь, що ні з яким. Далі – перші страви, всі супи-борщі варяться на воді, знову ж таки адміністрація школи не може вирішити питання з поставщиками мʼясної продукції, чи то не хоче, адже вартість обіду буде така ж. Далі – більше, запитайте про обіг продуктів, які здали батьки, про їх кількість та скільки й коли було використано. Вам ніхто внятної відповіді не дасть. От і контроль, от і якість, от і санітарні норми.

І саме цікаве. Вже 2 роки поспіль школа отримує за програмою підтримки закладів освіти від ЮНІСЕФ миючі засоби, але чомусь батьки продовжують здавати на миючі засоби. Питання: куди дівається те, що привезли, якщо все купили батьки?

На мій погляд, адміністрація школи переклала на батьків всі питання, що повинні вирішуватись за рахунок бюджетних коштів. Адже просто сидіти і ждати, що тобі принесуть, легше , чим працювати й вибивати та доказувати необхідність їх виділення. Як вихід із цієї ситуації бачу такий: бойкот по здачі в фонд школи коштів. Адже витрачати кошти вміють усі, а заробляти, відстоювати, планувати витрати – одиниці. І коли ми побачимо, що адміністрація школи дійсно зацікавлена в розвитку наших дітей, тоді й ми, батьки, будемо зацікавлені в розвитку нашої школи.

З повагою, Федір Іванович